Я вітаю вас  на цьому сайті!  

Серія статей про проблему сучасної науки

 МЕХАНІКА

     Фотоґрафія являє природний процес, що відбувається перед об’єктивом за проміжок часу, який визначив автоматичний механізм витримки часу експозиції, одна секунда. 

    Експозиція залежить від проміжку часу (фази) від початку до кінця відкритого стану об’єктиву та фази (не плутати з  триґонометричною фазою обертання) коливального процесу.  За цей час (більше хвилини) рух хвилі автоколивання проходить усі процеси (фази) формування:  збудження,  формування амплітуд вузлів та пучностей, відбиття від опор. Він обумовлює  усі рухи траєкторій у відповідних місцях частин загального  процесу коливання до повного затухання, що збуджено одним стороннім поштовхом початку коливання.

     Автоколивання

       Автоколивання, у перекладі "самоколивання", процес, що відбкувається незалежно від будь яких сторонніх впливів та примусового живлення. Універсаьний осцилятор, яким визначили маятик, у відкритому космосі, де неможливо визначити напрямки руху униз, або угору, коливатися невзмозі, бо немає планети, відносно якої тяжіння його вантажу вироблятиме відцентрову та доцентрову силу. В  такомму разі коливання маятника слід вважати умовно автоколиванням.

    Якщо коливання струни, це автоколивання, а автоколивання і є періодичним процесом,  який обумовлює природні властивості матеріалів при недоторканості системи будь якому сторонньому впливу після надання деформації.  В такому разі це автоколивання, що відбувається  за однаковою траєкторією  багаторазового періодичного процесу в одному, обмеженому в просторі, місці та являє СТОЯЧУ ХВИЛЮ!  Фотоґрафії на заставці є стоячи хвилі, що бачив їх об"єктив впрдовж однієї секунди.

          Три стовпчики фотоґрафій зроблені у різних місцях збудження струни та у різному часі  (фазі) початку експозиції, відносно загального часу та активності коливань.  Більш активні інтервали  відношень відрізків струни, відносно місця збудження – перший та другий стовпчики, 1/1,25 – велика терція та 1/1,2 – мала терція, надають більшу кількість гармонік-мод. Третій стовпчик, 1/1,8 – септима, що наближується до октави, середини струни, майже в усіх позиціях має схожий рисунок.

        Усі фотоґрафії не відповідають теоремі Фур"є про виникнення гармонік коливань: у Фур"є  - аналізі друга гармоніка обертання, відношення 1/2 - октава, у коливаннях на октаві вміщуються понад 20 гармонік.

      Гармоніки-моди коливань, у визначених місцях тіла, а не у невизначних місцях безмежної хвилі що біжить Фур"-аналізу! Де центри мас коливань у цих гармоніках? Мабуть в їх амплітудних місцях!? Бо саме в амплітуді маса набуває  максимальної потенційної енерґії – "заявки" на подальшу роботу! Тож, твердження офіційної теорії Механіки, що центр тяжіння  в усіх випадках утримується в ґеометричному центрі мас –  недоречний!

    Принцип створення коливальних хвиль та мод коливання в струні дорівнює будь якій подовжній конструкції, що створена людиною.

       Фотокамера – звичайний природний фіксатор руху, що відбувається за зміною освітлення променем на світлочутливім матеріалі і не є розумною машиною. Виводити результати про підсумки зображеного на світлині – пріоритет розумної (!) і ерудованої людини. Підкреслюю – розумної, а не вченої людини, бо вченість, нашого часу, це запам’ятовування інформації без розумового аналізу явлення.    

        Усі коливання являють стоячі хвилі. Якщо виникає коливання, то воно являє автоколивання без поповнення ззовні енерґії, бо постіне поповнення енерґії  є  невдалою імітацією природного процесу.  Погодьтесь, що всякий  штучний механіззм  не відповідає природному орґану, тому навіщо додавати зайвий рух, що не притаманний природному явищу та вщент спотворює дійсне явище. Декартова система координат винайдена штучно лише задля розкладання функції на нескінчено малі для точної суми сили чі енерґії загальної роботи, або для визначення цих величин у будь якому проміжку фаз, що потребує споживач. До фізичного процесу, форми руху – Декартова система координат ніякого відношення не має.

      На фотографіях добре видно, що центри тяжіння  – маси, роздрібнюються і утворюють багато центрів мас на амплітудних місцях гармонік – мод коливань. Це явище показує природне зображення всупереч академічному твердженню, що центр мас завжди у ґеометрічному центрі тіла!

         Жодна з наук не в змозі обходитися без найдавнішої та першої науки, яку і не думали називати наукою. Людина просто жила і не мала гадки, що виховуючи дитину, або пояснюючи родині, яким чином ціпок щось робить – вона відкриває науку з наук – Механіку! Кожна людина, думаючи про початок свого життєвого шляху, обирала справу до душі. Літаки, автомашини, поїзди, будівництво, ґеологія, радіоелектроніка та інші, не менш цікаві професії, хотілося нам того чи ні, доводилося починати з Механіки, Руху.

        Моє захоплення – радіоелектроніка. Доводилося в 50-ті роки ХХ століття, займатися виготовленням саморобних напівпровідників. Це, швидше, фізична хімія, про яку ми не замислювалися, розламуючи спраглі шматки суміші тирси свинцю і сірки в розпечених пробірках, витягуючи з них кристали напівпровідників для саморобних радіоприймачів. 

Чи до Механіки нам було, це елементарне (примітивне!), спрощене!

      І утвердилася це думка, що елементарне – це примітивне!

       У дійсності – спотворив елементарне – ОСНОВУ НАУКИ,

 спотворив усю науку!

       Ми прочитували усі книжки з радіотехніки: закони електрики, про рух електронів у радіолампі, емісія катодів, динатронний ефект, робота напівпровідників, мікросхеми ТТЛ і МОН структури. Розбирали в схемах «начинки» демультиплексорів і процесорів, їх внутрішні зв'язки. Тепер прийшов час бути «великим» спеціалістом, якщо знаєш усього лише уяву про призначення  «ніжок» цих «багатоніжок» БІС та процесорів! Куди вже до, якоїсь там, Механіки! 

        А Механіка – наука з наук, хочемо ми того чи ні, приносить нам казуси:

            https://www.youtube.com/watch?v=JWWaD9DdQzQ    та    https://www.youtube.com/watch?v=W__uIOzSyFI.

        Серія статей про  порушення правди, перетворення науки в релігію математики, про визнання в русі єдиним – математичного поступального руху. Наука, що гальмує проґрес при загрозливому стані з енерґоносіями та еколоґією, зобов'язана прислухатися до людської, лоґічної думки.

         У ґалереї світлин, яка трохи  збільшена по вертикалі для зручності роздивлятись  гармоніки, що я фотоґрафував у 1972 році, досліджуючи коливання струни, я й не мав гадки, що відкриваю щось нове. На неґативах я побачив те, що й уявляв у дитсадку, коли бавився з гумкою, що була прив’язана до паперової кульки. Але, на той час, мене цікавило в якому місці, конкретно, розміщуються  моди. Минув час, я видав книгу  „Фізика скрипки” у 2005 році, хоча написав її у 2003. Моє уявлення і впевненість, що усі люди  також уявляють цей дуже простий принцип, який я знав у дитинстві, мене не турбували. Хоча у четвертому класі, коли почув від учительки природознавства, що коливання є обертання, спрйняв це скптично, бо уявляв коливання - як розгойдувальний рух, що суперечить обертанню. Згодом, не вдаючись до аналізу, погодився з цією бумкою, що коливання є різними.

        У розмові з друзями мені порадили запатентувати спосіб утворення коливальної хвилі. Для подачі на патентування потрібний був список літератури. Почав з   літератури, що була у моїй власності:

      Ультразвук. Маленькая Энциклопедия. Глав. Ред. И.П. Ґолямина. - М.: «Сов. Энцикл.»

    Элементарный учебник физики под ред. акад. Г.С. Ландсберга Том III. Колебания, волны. Оптика. Строение атома. М., 1973 г. Ф. Крауфорд,  БКФ, ВОЛНЫ. М., 1976 г.

Хорст Кухлинг, СПРАВОЧНИК ПО ФИЗИКЕ.  «МИР» М, 1983 г.

            Єдина книга, що  потрапила до мене, надала найбільш вичерпнішу інформацію, це  Горст Кухлинг, "СПРАВОЧНИК ПО ФИЗИКЕ".  На початку розділу  "Механічні коливання", на сторінці 213, авторське,  а можливо й  з  античних  часів, бачення фізичного явища: 

–  Усякі коливання являють собою рух із змінним прискоренням; 

––  далі поступовий перехід до загального не визначеного, математичного розуміння – чи то йдеться про коливання, чи про хвилі. Наступний пункт 19.1. вже нелоґічне визначення: „Незатухаючі гармонічеські коливання” – Проекція руху по колу".  Нелоґічний початок зводить  нанівець усі наступні висновки! Ви запитаєте, в чім нелоґічність? Проекція – спотворює рух: позитивна частина кола спрямована у звортному напрямку руху,  а зсуви точок руху зменшуються, відповідно куту до ординати  х. Правильно було б накреслити напів кола та поєднати у точці "0".  У дійсності це ґрафік напруги, що створив соленоїд, змонтований на роторі ґенератора змінного струму. Він рівномірно обертається, але кут  обертів  соленоїда, відносно маґнітного поля що нерухомий, створює саме таку картину. Форма хвилі, без застосування шткчної розгортки є фігура Ліссажу - коло!

       Незатухаючі гармонічеські коливання виникають примусовим  обертанням кола! Тобто, це постійне живлення енерґією, що не є коливання, а обертання. Йдеться про поздовжню поступальну математичну хвилю, яку  й приймають за коливальну!!!? 

        Коливання у Всесвіті – рух  небесних тіл, що не потребує живлення і є незгасаючим рухом на одному місці.  Усі коливання являють тільки стоячі хвилі, що виникають від власного джерела та власними головними хвилями, що утворюють моди коливань. Намагання розтлумачити  стоячі  хвилі  за допомогою когерентних (послідовних) хвиль, приводить до аніґіляції хвиль що біжать. (Элементарный учебник  Физики под редакцией академика Г. С. Ландсберга, том ІІІ, стр. 134.) На рисунку зображені  послідовні хвилі, що ніколи не утворюють стоячих хвиль. Хвилі коливання обов’язково обмежені у просторі, а тому зображуються з вузлами або вільними кінцями, що уворюють пучності.

    Відносно не згасаюче коливання – коливання струни, що коливається від одного поштовху багатьма тисячами періодів.  Поступальні хвилі згасають відразу по закінченню поповнювача енерґії.

Для прикладу:  Коливання – осциляція. В італійській мові та латині означає розхитування із одного боку в другий. Саме слово говорить про те, що при розхитуванні виникає момент, що повертає до минулого стану, а повертання у протлежний напрямок неможливе без зупинки – нульової швидкості. В такому разі, від нуля до сталої швидкості неможливо перейти без прискорення! Тож: 

лінійна функція, обертання,  у коливаннях – не реальна! 

Лінійна функція  можлива й є тільки у поступальних, математичних,   поздовжніх хвилях!

Тож, коливання й хвилі – явища різного природного походження.

Коливання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

    Колива́ння — це процеси, у результаті здійснення яких система постійно повертається до початкового стану. Якщо це відбувається через однаковий проміжок часу — період Т, то коливання називають періодичними.

    Коливання можуть мати найрізноманітнішу природу, наприклад, механічні коливання тіл, коливання тиску й температури, сили струму, напруги тощо.

    Коливання, для яких залежність змінної від часу описується синусоподібною кривою, називаються гармонічними. Періодичні коливання із іншою залежністю від часу називаються ангармонічними.

   У більшості фізичних систем коливання виникають при виведенні системи з положення рівноваги. Такі коливання здебільшого розсіюють енергію й затухають з часом. Однак у відкритих дисипативних системах із сталим притоком енергії можуть виникнути коливання, які не затухають, доки не припиниться приплив енергії. Такі коливання називають автоколиваннями.

    (В усіх фізичних системах - коливання виникають з причини виведення їх з рівноваги одним поштовхом деформації. Такі коливання виникають автоколиваннями. Вони розсіюють свою енерґію впродовж запасу сили деформації, а псевдоколивальні  - обертальні системи перетворюють енерґію пари, тиску води, вітру, мінерального палива на електричну енерґію та, миттєво, як тільки припиниться постачання зовнішньої енерґії - припиняє свою роботу.  В.В.)

     Вільні коливання виконує система, до якої не підводиться зовні енергія. Якщо при цьому система не витрачає своєї енергії, то її повна енергія залишається весь час сталою і коливання не будуть згасати.

       Якщо ж енергія системи зменшується, наприклад через виконання роботи проти зовнішніх сил, то коливання будуть загасати.

     Вимушені коливання підтримуються періодичним додаванням енергії ззовні для компенсації втрат. В такому разі коливання не будуть згасати. (Це  вже не коливання а обертання, зовсім інше фізичне явище. В.В)

     Колива́ння — це процеси, у результаті здійснення яких система постійно повертається до початкового стану. (До початкового стану повертається й система обертання, що не є сстема коливання з причини відсутності в неї повертаючої сили. В.В.) Якщо це відбувається через однаковий проміжок часу — період Т, то коливання називають періодичними. (Періодичним є й процес обертання. В.В.)

     Коливання можуть мати найрізноманітнішу природу, наприклад, механічні коливання тіл, коливання тиску й температури, сили струму, напруги тощо.  (Коливаннями є тільки системи, що мають власну, без зовнішнього втручання, повертаючу силу, яка надає можливість утворювати автоколивання - роботу без використання зовнішньої сили або енерґетичного живлення. В.В.)

      Вільні коливання виконує система, до якої не підводиться зовні енергія. Якщо при цьому система не витрачає своєї енергії, то її повна енергія залишається весь час сталою і коливання не будуть згасати.

     Якщо ж енергія системи зменшується, наприклад через виконання роботи проти зовнішніх сил, то коливання будуть загасати.

    Вимушені коливання підтримуються періодичним підведенням енергії ззовні для компенсації втрат. Коливання не будуть згасати. 

 Материал из Википедии — свободной энциклопедии

Отличие колебания от волны

       Колеба́ния — повторяющийся в той или иной степени во времени процесс изменения состояний системы около точки равновесия. Например, при колебаниях маятника повторяются отклонения его в ту и другую сторону от вертикального положения; при колебаниях в электрическом колебательном контуре повторяются величина и направление тока, текущего через катушку.

      Колебания почти всегда связаны с попеременным превращением энергии одной формы проявления в другую форму.  (Вся природа попеременно связана с превращениями одной енергии в другую, обного  природного явления в другое: механического трения в тепловую енергию; механического вращения в электрический ток и наоборот; колебание  мамбраны превращение в продольную волну и наоборот и т.д. и т.п. В.В.)

     Колебания различной физической природы имеют много общих закономерностей и тесно взаимосвязаны c волнами. Поэтому исследованиями этих закономерностей занимается обобщённая теория колебаний и волн. Принципиальное отличие от волн: при колебаниях не происходит переноса энергии, это, так сказать, «местные» преобразования энергии. (Если возможно определить наличие колебаний, значит возможно определить перенос энергии колебаний! К тому же вся акустика и вся музыка питается колебательными приборами которые переносят свою колебательную энергию для акустических измерений и для работы природного и  электрического звучания музыки и песни! 

 Единственное и важное различие между  волнами и колебаниями: колебания ограничены в пространстве и образуются  возвращающей силой; в упругих колебаниях это упругость и масса в сплошном теле и в гравитационных колебаниях, маятнике это отцентровая и кцентровая силы.  Волны бесконечны и представляют  свои траектории в движении. В.В.)

Як коментар на Вікіпедію:

     Жодного заперечення до Вікіпедії не маю, вона ілюструє лише стан офіційної науки, в якій відсутня найголовніша ознака коливання, без якої коливання не можливі!

 Коливання є пружна реакція на поперечну деформацію яка породжує силу, що повертає. 

      Сила, що повертає виникає внаслідок сил, які виникають внаслідок природної особливості суцільного тіла, що одночасно має дві ознаки - пружність  та масу. Пружність у своїх діях затримки у часі не має. Маса  ж,  має постійну затримку в часі, говорячи мовою триґонометрії, хоча коливання до триґонометрії ніякого відношення не мають, а лише ілюзорно, постійний зсув сили інерції на 90º. Натомість тлумачення коливання, як акустичної хвилі, стояча коливальна хвиля має найбільший ККД з усіх еколоґічних енерґій. 

    https://www.youtube.com/watch?v=JWWaD9DdQzQ

Отже  —  мої відповіді офіційній світовій науці в наступних новинах!

Опитування