Осцилятор

 Осцилятор 

              При спотворенні елементарного принципу розумного, який є основою науки та усього природного в житті, спотворюється уся наука!

       Якщо людина має уявлення, що слово «елементарне» –  означає «спрощене», а слово «коректно» – означає «ввічливо», а слово «адекватно» – означає  «цілком вірно», з такою людиною про щось розумне немає сенсу говорити! Такі слова дуже важливі і не мають собі синонімів.

      Елементарне походить від слова «елемент» – головна частина,  елемент створення розуміння, про що йдеться.

      Наприклад: електронний прилад в автоматизації виготовлений на елементах ТТЛ.  Елементарною частиною його елемент ТТЛ. Але для цього  «елементарного»  потрібно знати «ТТЛ» – Транзисторно-Транзисторну Лоґіку! А для цього треба знати транзистор та тип його. Та, знову ж таки, потрібно знати «елементарні»  принципи побудови різноманітних ТТЛ схем.

     Цей приклад дещо складний в «елементарному»,  тому спростимо приклад ТТЛ на звичайну цеглину! Візьмемо будівлю. «Елементарним» для будівлі є цегла. Для цоколя потрібно визначити навантаження цеглини відносно висоти будівлі, відносно вологості повітря, відносно  сейсмічного  стану  та будови ґрунту. Призначення будівлі: чи на житло, чи на виробниче підприємство. Який тип цегли та поглиблення на будову матеріалу, механічні властивості та адгезію...  Як бачимо і цегла,  як «елементарне» – дуже не просте уявлення!

       Коливання у механіці можуть бути різних типів:

1.  повноцінне, пружне коливання, де повертаюча сила від деформації є внутрішньою силою;

2.    половинне  коливання, де повертаюча сила стосовно відхилення є зовнішню силою;

3.  псевдо коливання, де повертаючої сили не існує, але обертанням надають сенс коливання.  

       Якщо універсальним механічним осцилятором вважають маятник, то  у космосі маятник не працюватиме! У вільному космосі нема за що причепити вісь, щоб підвісити нитку! Немає „Землі”, відносно якої маленька кулька натягне „невагому” нитку.  Тож немає  вектору, відносно   якого можна відхилити кульку.    Маятник,  дуже  складний прилад для найпростішого  осцилятора.      

      Найпростішим і універсальним осцилятором може бути звичайний ціпок! Він являє, у будь якому стані, навіть у вигляді двоатомної молекули   – суцільне довгасте тіло!    Якщо, навіть у космосі, його вдарити десь по середині, він зігнеться, відносно кінців ціпка.  Пружні сили у здовж ціпка, з одного боку натягнуться, з другого боку – стиснуться!  Виникне пружна деформація, що потребує  розв'язання!

        Яка ж реакція ціпка на поштовх ? –   він розігнеться, бо усі сили, що потрібні для цього, містяться у самому ціпку! Це пружність ціпка та маса, і вони містяться в одному ціпку.  Можна сказати, ціпок являє і масу, і пружність в одному тілі. Тобто, це внутрішні сили в одному тілі. Маятник у космосі безпорадний!  Занадто складна конструкція навіть у земних умовах, коливання ґравітаційного типу вимагає другої дистанційної сили, маси, а від того особливих умов, які неможливі у космосі.  

       Уявіть деталі маятника:

1. масивне тіло, Земля,  з достатньою ґравітацією для притягнення кульки;

2.  штатив для укріплення  нитки;

3. міцна та гнучка нитка, що не розтягується;

4. тверда кулька з петлею, за  яку прив’язується нитка!

    Порівняйте маятник  з довгастою двоатомною пружною молекулою:

     Маятник  –  система ґравітаційних коливань, другий тип на нашій сторінці –  половинне  коливання,  що складається з двох дистанційних,  незалежних мас. Він потребує взаємодію з іншою масою, на якій  він змонтований. Принцип дії маятнику – наявність відцентрової та доцентрової сил. Це напівколивальна система, що у природному стані є обертальною, односпрямованою системою обертання небесних тіл.  

    Осциляція – розхитування, рух на одному місці, що притаманний пружному коливанню ціпка, чи довгастої двоатомної молекули.

     Ціпок, або довгаста двоатомна молекула – найпростіше утворення, що може осцилювати у відкритому космосі і не потребує жодного пристосування окрім поперечного поштовху. В ньому є і пружність і маса, що працюють синхронно в автоколивальному режимі до природного затухання силою тертя! 

       У процесі розгинання приймають участь дві сили, що є у ціпка. Перша сила  –  це пружність! Вона здатна миттєво повернути ціпок до нейтрального стану. Друга сила – маса, що має властивість – інертність, постійного затримання руху, на початку поступового збільшення швидкості,  при  гальмуванні випереджати швидкість. Оці обидві сили містяться в одному ціпку, а тому, чи заважають, чи допомагають  одна одній, але працюють разом, нерозривно!

     Напружений ціпок намагається звільнитися від деформації, але інертність маси ціпка заважає відразу  ж  повернути до нейтрального стану. Рух починається від нульової швидкості. Тільки но, ціпок зрушив з місця, а пружність додала масі швидкості. Чим далі, тим швидше рухається маса ціпка, а пружність втрачає свою силу, бо ціпок наближується до нейтралі.

     Але маса ціпка, що за законом Ньютона, має інертність, з великою швидкістю, через нульову лінію, повертає ціпок у іншій бік руху! Такий процес продовжується нескінченно, аж доки тертя не згасить коливання.

     Таким чином почнеться осциляція! Тільки примітивнійший ціпок може бути основою основ теорії Коливань! В такому разі, тільки у коливаннях панує параболоїда, що дуже схожа на синусоїду   

      Хвилі, що є тільки лінійними за формою, але з успіхом використовуються в акустиці, згідно до теореми Фур’є, можуть розкладатись на безліч мод у ґрафіках складу електронів імпульсів ключових електронних ґенераторів.

      Цілком імовірно, що автором синусоїди був араб, адже тригонометрія з’явилася, як астрономічна наука. Якщо припустити, що синусоїда означає ґрафік добового освітлення або зміни річної температури повітря. У такому випадку рівномірний рух часу – лінійна величина і відповідає рівномірному руху по колу, а синусоїда показує кількість світла або тепла, яке прийшло у даний лінійний час, відповідно тригонометричній фазі повороту Світила.

       Як бачимо, синусоїда не є форма коливання або форма лінійної хвилі! Синусоїда є ґрафік кількісного вмісту зміни параметру за час  руху хвилі, що вона несе! Це поступальна хвиля згущення-розрідження.