Проблема руху та його ознаки
13.07.2013 17:05Коливальний Рух Деформованого Тіла – єдиний з рухів, що не потребує додаткового живлення, якщо не витрачає енерґії.
Еквівалентний до механічного коливального контуру – струни – соленоїд у електриці, при поодинокому, миттевому збуженні від ґальванічного елементу у 1,5 волльта , на осцилоґрафі показує кидок коливання до 200 вольт, тому, що соленоїд, окрім індуктивності, має в собі ємкість у вигляді витків дроту та густини намотки, що обумовлюють повертаючу силу.
Усі ключові ґенератори припиняють ґенерацію з вимиканням живлення. Єдиний коливальний контур у детекторному варіаті, без електричного живлення, взмозі працювати у тисячах кілометрів від передавача!
У земних умовах це найеколоґічніший і найекономічніший вид енергії, що працюватиме на принципах дійсних коливальних хвиль.
Існує загальносвітова думка, що рух хвилі починається від місця збудження. Це нормально для поступальної односпрямованої хвилі.
Розглядаючи балку, або струну в Опорі Матеріалів, приходимо до висновку:
1) механічний зсув пружної конструкції, що стоїть на двох жорстких опорах, змушує утворювати реакцію повернення конструкції до початкового стану та викликає три зусилля:
- а . поштовх хвилями Гюйґенса за швидкістю звукопровідності матеріалу вздовж конструкції у напрямках до опор;
- б. утворення коливальних хвиль, що біжать від більшої сили – опор, до меншої сили – струни;
- в . у місці обурення, від двох опор, утворюються дві хвилі, щоі стоять, які формують моди коливань.
* Хвилі, щоі стоять – Стоячі хвилі це рух і відбиття хвиль в обмеженому просторі, де вузли та пучності хвиль збігаються незалежно від напрямку і полярності руху. Стоячі хвилі можливі тільки в системах коливання, де поділи довжин хвиль сумірні у ціле число разів. Внаслідок руху хвиль з високою частотою, у постійних фазах та інерційних властивостях зору, створюється враження нерухомості хвиль.
Стоячі хвилі мають найбільшу єнергію з причини постійного збудження однакових місць у своєму русі. Для доказу: з повільною швидкістю, згинальним рухом зламайте в одному місці шматок дроту!
Ці сили є парами сил в струні, що мають зустрічний напрямок і діють синхронно.
Проблема вібрації жорстко пов'язана ще з проблемою руху;
Проблема Руху.
Наука знає тільки рух статично визначеної точки у поступальному, односпрямованому русі. Обертальний рух, що визначений як другий, окремий, незалежний рух, є різновидом поздовжнього, односпрямованого руху. Це різновид поступального руху («Довідник з фізики», Х. Кухлінг, МОСКВА «МИР», стор 43, 6.1.1.), тільки закільцьований, як усі інші різновиди 6-го розділу "Кінематика" у довіднику».
Рух статичного, деформованого тіла, виникає синхронно в усіх частинах тіла згідно отриманих зусиль та їх напрямків. Рух звільнення струни виникає синхронно від двох протилежних напрямків. Це багатосторонній синхронний рух, в ньому немає ознак на обертальні рухи.
Поступальний рух є односторонній рух статично визначеної точки, починаючи від рівномірного поступального руху і закінчуючи обертальним рухом.
Розгляд руху деформованого тіла у довідниках і теорії – відсутній.
Розглядаються у «Опорі Матеріалів» всілякі зусилля, але звільнення від деформацій, час його відносно маси та еластичності, продовження руху від перепаду зусиль та інерції у тілі та інше – не розглядаються! Користуються, у визначеннях частоти коливань гармонік деформованого тіла емпіричними таблицями, тобто, складеною статистичними спостереженнями, але не зрозумілими, як науково обґрунтованими!
Коливальний рух характеризується постійною сумою двох енерґій, кінетичної і потенційної . Це взаємно зустрічний, синхронний рух двох енерґій. При достатньо відчутним поштовхам коливань – сума їх енерґій постійна і не змінюється.
Початок коливального руху – не тільки початкові умови, що складають постійний, статичний стан та закінчення утримання тіла у деформованому стані. Це увесь перехідний процес, що містить тимчасову дію та спричинення жорсткості деформатором. Це пересування і розподіл одного центру мас на два у різних відтинках довжини струни. Це час звільнення від деформатора і початок руху з зусиллями, що спричинив деформатор.
Коливальний рух починається від більшої сили у напрямку місця обурення де формується уся картина коливання. Швидкість руху залежить від співвідношень пружності і маси його частин і зусиль, що вони отримали у місці прикладання сили.
(Це другий тип руху, який не розглядається у «Справочник по Физике», Х. Кухлинг, МОСКВА «МИР» 1983, стр.42, 6. Кинематика, що означає – не розглядається у Світовій Науці)!
