Проблема вібрації
28.06.2013 16:15Проблема вібрації або Коливальний Рух Деформованого Тіла.
А
В
Фотоґрафія коливання гумової струни –
Рух Деформованого Тіла, від 1972 р.
Схема повних коливальних рухів струни, що збуджена не всередині. Таких рухів у найкращому з підручників під редагуванням Г.С. Ландсберга, вже не розглядають.
Чи не нагадує Вам схематичний рисунок фотоґрафію, а фотоґрафія – коливання і руйнування у Америці –Такомскій міст, та у Волґоґраді – міст через Волґу?!
Проблема в тім, що досі не відомо Світу про поперечний коливальний рух. Знають тільки про поступальний рух. Усе інше – модифікації поступального руху. Поперечний коливальний рух, що є звільнення статичного тіла від деформацій одночасно з усіх боків? Не усміхайтесь, а подивіться на аварії Такомського https://www.youtube.com/watch?v=JWWaD9DdQzQ та коливання мосту через Волґу https://www.youtube.com/watch?v=W__uIOzSyFI.
Проблема існує й досі, але не знаючи фізичних принципів, самовпевнені вчені, вважають це аномалією, але аномалія, це застосування вторинного інструменту розрахунку – математики, замість первинного – розуму, конструювати такі споруди.
Фотоґрафія є відображенням процесу дійсного коливального руху. В ньому немає імітацій, що спотворюють дійсне явище.
На фотографії, що створена витримкою в часі 1 секунда, можна побачити принаймні 25 рухів від двох опор (цв'яхів), на які прив'язана довга гумка круглого перерізу. Можна побачить коливання, їх періодичність та закономірність рухатись одним і тим же шляхом впродовж однієї секунди. Гармоніки, або моди коливань не спотворюють головного коливання, але створюють самостійні коливальні хвилі за формою однакові по між собою. Про закономірності простого коливання йтиметься на сторінках сайту.
* * *
Чи правильно ми уявляємо розуміння «Рух» «Хвилі» та «Коливання». Від цього залежить визначення, на якій стадії цивілізаційного процесу ми стоїмо. Питання дуже делікатне, саме тому, що воно дуже просте, але від Ньютона до нашого часу не визначили досконально природи світла. Фізика є наука філософська, наука спостережень, лоґічного аналізу та висновків розуму, а не запам'ятовування формул, що є у ХХІ столітті, як нині кажуть, "лохотроном".
Хочу зазначити, що „Елементарний підручник ФІЗИКИ” за редакцією академіка Г.С. Ландсберга, що вийшов у 1952 році, найкращий, з нині існуючих підручників, бо він створювався у часи, коли ще викладали у середній школі предмет „Лоґіка”– розвиток розуму. Нашого часу, якщо дивитись на сучасні уявлення про коливання струни, можна побачити таке: Струну, в якій є відцентрова та доцентрова сили?!! Підручник „Берклеєвського Курсу ФІЗИКИ”, де пропонують вигнути струну за ґрафіком уявного поступального (автор гадає, що це поперечного) коливання та збудити її, щоб отримати таку ж частоту та з такими ж модами, який вигнули на струні???!. . .
Такі зрозумілі кожному речі, що не наважились написати про закономірність їх виникнення, а тільки абстрактні математичні формули, що стосуються майже усіх явищ, якщо їх з розумом і до місця використати! Тому маємо велику кількість синонімів, але у науки не має бути синонімів та імітацій, повинно бути однозначне визначення і правильний, зрозумілий прилад.
Почнемо з простішого. Що являє рух?
– Рух є процес переміщення.
Мовою довідника для наукових працівників, інженерів, викладачів вищої та середньої школи, студентів та школярів старших класів: "Розрізняють два типи рухів:поступальний рух та обертальний рух".
Найпростіший – поступальний рух. Другий, більш складний, а так як їх тільки два, то найскладніший тип руху – обертальний! Найпростіший – рух нерухомої точки або, що дорівює їй – тілу. Рух по ходу переміщення – вздовж !
Так рух тіла, що кинули під кутом до горизонту у межах Землі, має змінне прискорення, викривлену форму руху та траєкторія його - напівперіод гравітаційного коливання з усіма його ознаками. При рівномірному обертанні колеса – сила, що стабілізує швидкість і траєкторію – вільна вісь, що обертається, жорстке з'єднання конструкції і примусове, рівномірне обертання приводу розглянутого руху. При вільній дії ґравітації Землі, картина траєкторій змінюється, але поступальний рух в усіх випадках залишається постійним.
Поступальний; рух вперед, прогресивний рух. Вектор поступального, прогресивного руху не терпить роздвоєння, тільки вперед! Від того прогресивний рух має функцію горизонтальну, пряму лінію в декартових координатах. Але поступальний рух може змінювати свою траєкторію залежно від діючих сил на своєму шляху. Це може бути енерґія ґравітації Землі, електростатична або маґнітна енерґія. Поступальний рух при відсутності перешкод – пряма і тільки пряма лінія. Але,
Поступальний рух визначається за напрямком, швидкістю, та траєкторією,
бо траєкторія це односпрямована функція, що має в собі усі ознаки поступального руху вперед (і у боки?)!
Другий тип руху, це обертальний рух. Рух, що обертається навколо своєї осі. В цьому є примхливість. Чим відрізняється обертальний рух від поступального? Упоступального та його різновидів, а також у обертального – рух здійснюється уздовж своєї траєкторії! Одна особливість – обертальний рух пов'язаний у своєму русі з нерухомою віссю. Якщо тіло, що рухається поступально, з'єднати на деякій відстані з вільною, що обертається, віссю, воно буде здійснювати поступальний рух з круговою траєкторією. Але обертальний рух розглядається як особливий, самостійний рух. В такому разі, рух тіла, що кинули до гори під кутом (складніший за обертальний рух), або рух тіла, що відпустили з башти, вони теж пов'язані у своєму русі з віссю Землі та ґравітацією!
Таким чином, обидва рухи, поступальний і обертальний рух – визначені наукою, як два самостійних рухи – є різновиди одного виду:
– Поступальний рух.
Тому, до ХХІ століття наука дійшла тільки до найпростішого поступального руху. Усі інші рухи розглядаються з позиції поступального руху.
