Проблема вібрацій і теорії синхронних поперечних рухів.

            Первинна лінійна хвиля на воді залишилась не поміченою вченими. Вторинна згинна хвиля на поверхні води, надала  усім                                                                                                                            хвилям своїх ознак.

При вивченні наук приклади

корисніші від правил. І. Ньютон.

Елементарні уявлення – фундація науки без яких науки не існує. В. Ванжа.

Питання на "засипку":

       Якщо ціпок підкинути у гору та вдарити його по середині, він зігнеться. А повертатиметься до нормального стану він буде від якогось кінця, чи синхронно від обох кінців?

Рис. 1.

Схема збудження струни у місці з розподілом відносин частин – 2/1

      На верхньому Рис.1. зображено одну струну у якій синхронно рухаються хвилі коливання від обох опор. Це найпростіша схема коливання струни, якої немає у підручнику під редакцією академіка Г. С. Ландсберга, що допущений Міністерством вищої та середньої освіти СРСР у якості учбового посібника для слухачів підготовчих відділень вищих учбових закладів. "Елементарний Підручник Фізики." Том ІІІ, Коливання, Хвилі, Оптика, Будова Атома. Видавництво "Наука", Головна Редакція Фізико Математичної Літератури. Москва 1973. На сторінці 137 надані рисунки збудженням струни – в одну, у дві та у три руки замість однієї у різних місцях. Це імітація, де хочуть показати те, що хочуть, а не природний рух, і вона є в Інтернеті. www.physel.ru/mainmenu-48/mainmenu-53/559-s-49-.html

     В нашому варіанті Рис. 1.: Ліва частина показує рух хвилі від дальньої опори – А, відтинком «а» у напрямку до точки – С, місця збудження. На правій частині рисунку рух хвилі від опори – В, відтинком «б» коротшої частини. Місце збудження, відносно обох опор, формує дві синхронні хвилі, що прямують своєю повною довжиною до повного згасання.

     Рух хвилі від опори – А, має свою чверть хвилі у дві частини розподілу. Це говорить, що повна довжина напівхвилі дорівнює 4 частини. Всі моди – хвилі, що стоять, мають дзеркальний вигляд, відносно осі коливання. Така ж закономірність на світлині і схематичному рисунку.

    Рух напівхвилі від опори – А, у 4 частини розподілу. Мода цієї дзеркальної хвилі – 4 частини! Так само визначив моду коливань автор формули коливання струни Марен Мерсен – 1/2L – половина струни, для основного коливання, де хвиля рухається до протилежної опори, відлуньюєтся та повертає у зворотному русі до початку свого руху. У нашому випадку основний тон коливання – 6 частин, або 3 частини моди, хвилі, що стоїть.

     Ми отримали від руху хвилі, що не сприймають у офіційній науці – основний тон. У офіційній науці для вилучення основного тону потрібно збудити струну лише по середині. У нашому випадку такий рух від дальньої опори надав можливість отримати усі моди: унтертон, основний тон та дві гармоніки – моди.

    Рух хвилі від опори – В, що має 1 частину розподілу, формує напівхвилю – моду у дві частини та у залишку струни в одну частину – найменшу моду даного розподілу.

Нижній рисунок показує загальний вигляд повного коливання струни у даному розподілі.

А В

Фотоґрафія коливання гумової струни

       На фотоґрафії видно місця, що засвічені різними ступунями інтенсивності. Короткі – контрастніші, довгі – більш м'яко. Це говорить про кількість разів рухів за проміжок часу проходження шляху в одному місці. Проходження шляху у даному місці, початок, кінець і місце проходження, свідчать про синхронність і закономірності даного процесу, залежності його від загальних параметрів даного пристрою і місця впливу на нього.

Це природний процес, що не залежить від бажання дослідника!

     У наслідок змінного опору струни до згинальної деформації виникає залежність швидкості поперечної хвилі коливання. Всі коротші моди утворюються біля опор. Короткі моди в середині струни, як видно на світлині, утворились унаслідок спотикання зустрічних хвиль. Від місця вздовж струни, відносно опор, залежить швидкість поперечного руху згинної хвилі та здатність її утворювати моди коливань. Синусоїдальна хвиля, якої в дійсності не існує, але її прийняли як прилад для виміру і аналізу спектру хвиль і коливань – не здатна вказати на місце виникнення гармоніки – моди.

Такі можливості є у наданому способі аналізу коливань, ґрафічному способі мультиплікації і нумерації кожної послідовності руху хвилі коливання, що дає можливість визначити місце виникнення мод коливання та їх особливості.

    Такі рисунки я став креслити на початку 60-х років, коли купив книжку «З записок майстра», І. Ямпольський, М. 1960 р, про творчість самоучки, головного консультанта московської фабрики музичних інструментів, Тимофія Пилиповича Підгорного. Дослідження поверхні деки скрипки, креслення вузлів і пучностей та їх розташування, привели мене до подібних рисунків. Потім, вже через 10 років, я зробив серію знімків. Найкращий з них у цій роботі. Порада мого друга опублікувати мої знахідки змусили мене порівняти мою роботу з офіційною наукою і зробити такі висновки:

Наука про рух представлена єдиним найпростішим поступальним рухом нерухомої точки або тіла і його різновидами. Сюди входить рух, що зачепився за вісь і перетворився у обертальний, але все ж таки він поступальний криволінійний рух, що замкнувся у коло.