Сумніви про коректність теорії коливань.

                                                                    Теорема Фур'є – про рівномірне обертання кола,

                                               на 200 років відсунула у бік науку про механічні коливання в наслідок непорозуміння!

                                 Сумніви про коректність теорії коливань.

        Академік Н. Н. Андреєв заборонив розглядати ялинову деревину, як анізотропний матеріал, що адекватний струнам – пізнім жорстким шарам в оточенні м'яких ранніх шарів у стовбурі. Академік, який підписав «Лист трьохсот», проти "лисенковщини у науці", сам забороняє, але не влаштовує наукової дискусіі. При цьому він займався акустикою (наукою про випромінювання і віддзеркалення хвиль, але не про коливання) і редагував книгу доктора фізико-технічних наук А. В. Римского-Корсакова та кандидата технічних наук Н. А. Дьяконова – "Музичні інструменти", М 1952. Академік Н. Н. Андреєв був згодний у главі –"Механічні властивості деки клавішного інструменту", де йшлося про розрахунок конструкції деки (резонатору коливань!) фортепіано. Там відзначається, що (цитата) "... главное затруднение лежит даже не в стоимости и громоздкости опыта, а в том, что из-за отсутствия достаточно конкретных физических представлений о характере работы деки, как приёмника колебаний струны и как излучателя, и о назначении отдельных её элементов – эксперимент оказывается лишённым должной направленности и результаты его оказываются малоценными".

      Вони визнали, що існуюча теорія коливань не відповідає використанню на практиці, доводиться користуватись прикладами розробок до ХVIII століття.

      Це писали світила науки, фахівці, де фізичний процес коливань є основа основ! Теорема Фур'є – рівномірне обертання кола, що не є коливання, а звичайне обертання колеса, поступальний рух який має характеристику – пряму лінію – на 200 років відсунула у бік науку, що існувала, про коливання!

       Але наука про дійсні коливання існувала давно. Так свідоцтва про існування лучкових інструментів датуються VІІІ – ІХ віками. Фідель – найперший з віолової родини, що має пропорції в конструкції натурального звукоряду. Найперші італійські майстри Бертолотті Ґаспаро да Сало, та засновник родини скрипкових майстрів Аматі – Андреа, працювали у середині ХVІ століття. Їхні інструменти переважають наступників за пропорційністю та красою про що говорить, що високий фах їх стояв на багатовіковому науковому ґрунті.

       Найперший винахід людини – конструкція механізму для полювання – яким він затвердив себе господарем у тваринному світі і людиною, був лук, що заснований на принципі коливання струни – тятиви!

      Якщо переважне число вчених займалися вібраціями, як шкідливим явищем в усіх конструкціях діяльності людини, де досить знайти демпфуючі матеріали для пригнічення вібрацій, то ті, що працюють над виникненням музичних коливань, повинні були розглянути досконально повний процес коливальних рухів, починаючи від зусиль – причини виникнення коливань. Наука, що прямо заявляє про ігнорування причин фізичного явища – псевдо наука, ілюзія, як і способи пояснення – імітатори – є псевдонауковими приладами.

      Дві протилежні сили від кінців луку, що спрямовані на повернення зсуву тятиви до первинного стану, синхронно спрямовують точну силу куди націлена стріла! Оздоблений пір'ями задній кінець стріли не відскакує до ближчого кінця луку, як це уявляють з гармонійною хвилею Фур'є, він прямує навпростець, перпендикулярно до зсуву тятиви. Дві протилежні сили синхронно відсилають її за напрямком звільнення від зсуву. Первинна людина, за багато тисяч років, вважала це природним явищем, але математики у ХVIII ст. нової ери переконали усе людство у зворотному! Ми, їхні нащадки, повинні виправляти їх помилки!

     Механіка – найголовніша наука на Землі, не розглядає причин найважливішого для кожної живої істоти – причин руху, комплексу сил, що його спричинюють! Динаміка, як каже довідник, визначає причини руху. Але ні закони Ньютона, ні властивості матеріалів, ні робота і потужність не дають причин виникнення рухів. Тільки комплекс зусиль є причина руху! Таких ознак руху як синхронність, відносна синхронність та їх ступені, можна побачити в Інтернеті тільки в словниках, наукових статей не існує. Є дещо про синхронізацію ґенераторів електростанцій у спільних електричних мережах.

      Акустика – слухаю, відлуння. Наука, яка займається вторинним слідством поперечних коливань що виникають від складної деформації тіла і перетворюються на просту поступальну хвилю, у якій міститься увесь спектр складного механічного коливання.

    Опір матеріалів – проблеми міцності. Наука, яка займається виникненням зусиль, що створюють коливання. Первинна наука, що має причини виникнення коливань, але коливання в ній використовуються тільки емпіричними таблицями.

     Наука – Опір Матеріалів – розглядає комплекс зусиль, але головне в ній закон Гука. Коливання балок, коефіцієнти гармонік надають емпіричними числами. Наука, що має в собі всі передумови пояснення причин руху – рухом не займається. Достатньо визначеним зусиллям, масам, пружностям та жорсткостям надати їх часових параметрів, щоб отримати рух, затримки в часі, інерції та характер змін швидкостей.

      Опір Матеріалів має стати фундаментальною наукою про складні рухи, зокрема про коливальні рухи. В такому разі він надасть найкращої можливості визначити коректний розрахунок мостів та міжпланетних станцій.

     Людина ХХІ століття самовпевнено відвертається від "такого ніби відомого, елементарного", знайомого з перших кроків, але не відомого явища – ВІБРАЦІЯ і не бере до уваги, що вона підкоряється ПРИЧИНІ цього явища – силам, що викликають коливальний рух, які ігноруються світовою наукою в розділі "КІНЕМАТИКА". Люди навіть не помічають, що причин руху не розглядають, а рухи, що розглянуті, надаються траєкторіями, математичними формулами, але не фізичним дослідженням!

Декартові координати – основа сучасної математики та вимірювальної техніки.

      Декартові координати призначені тільки для дослідження поздовжніх хвиль. Для поперечних коливань, що мають форму параболи, система Декартових координат не придатна з причини розбіжності значень: ордината – х, на осі дорівнює «0», але вона прагне нескінченності у максимальній швидкості руху коливань. Ордината – у, у максимальній швидкості руху коливань – має ± «нескінченість», але вона на осі – у дорівнює «0». У такому разі зручніше користуватись схематичним зображенням струни або балки як у Опорі Матеріалів.

     Чи може людське вухо почути коливання струни? До людського вуха можуть прийти тільки хвилі згущення-розрідження, що біжать, перетворені з коливальних хвиль.

    Якщо мозок – аналізатор руху, пов'язаний з кожною клітинкою сітківки ока, то найкращий прилад повинен бути позбавлений сканування. У такому випадку зображення руху не буде спотворене тимчасовим зрушенням, хоч і самим малим. Для такого приладу повинен бути окремий підсилювач до кожної комірки.

      Цитата з шановного довіднику, що призначений для «научных работников, инженеров, преподавателей высшей и средней школы, студентов и школьников старших классов.» – Х. Кухлинг, «СПРАВОЧНИК по ФИЗИКЕ», М. 1983. «стор. 42, 6. КИНЕМАТИКА – Кинематикой называется раздел механики, в котором изучаются законы движения безотносительно к причинам этого движения. Различают два типа движений:  

поступательное движение и вращательное движение».(см. разд. 6.1.) (см. разд. 6.3.)

      Поступальний і обертальний рухи – обидва прості поступальні поздовжні рухи. Обертальний рух, що зачепився краєм за вісь, яка вільно обертається, а тому почав обертатися поступальним рухом із скривленою траєкторією. У результаті ускладнення руху, поява кругового компонентау – омеґа. Але в розгляді НЕМАЄ складного руху деформованого тіла, що дислокується на одному місці! Це рух споруд цивілізації людини: житлові приміщення, цехи виробництв, мости, дамби, засоби транспорту наземного, повітряного і космічного. Рух, коли різні внутрішні зусилля синхронно змінюють форму і частоту , викликають виникнення різних коливальних хвиль – наявність коливального руху, аленауковці не бажають їх помічати!

      Якщо «Кінематика»розглядає рух безвідносно до причин цього руху, то «Динаміка» (цитую той же довідник):

стор 69, 7. «Динамика рассматривает силы в качестве причины движения тел.» Тут закони Ньютона про інерцію, прискорення, маси, традиційні властивості тіл і матеріалів з декартовими координатами, пояснення таблиць системи СІ. Немає тільки динаміки комплексного руху яке можна показати діями епюр напружень в Опорі матеріалів.

        Найскладніші з рухів – коливальні рухи – зовсім не розглядаються в розділі "Кінематика" тому, що декартівськими координатами можна розглянути рух лише однієї точки траєкторії. Але не можна розглядати коливання траєкторіями в декартівських координатах, як і всі рухи, де синхронно виникають інші рухи, що пов'язані з головним рухом.

      Траєкторія – шлях руху, спрощена форма розуміння. Зусилля, їх напрямки, синхронність, можуть створити істинну картину утворення коливального руху.